Учора на вечорі боксу, де британець Лоуренс Околі здобув швидку перемогу над Ебенезером Тетте, виступив і Тоні Йока, і якби все залежало від Околі, він вважав за краще би побитися в наступному бою саме з французьким суперважковаговиком.
“Це бій, який ми насправді намагалися організувати за лаштунками ще раніше, – сказав Околі. – Думаю, він усе ще можливий. Але, на щастя, мені призначили обов’язковий фінальний елімінатор WBC проти Мозеса Ітауми. Так що, сподіваюся, саме він і стане моїм наступним боєм”.
У січні британець Мозес Ітаума зустрінеться з американцем Джермейном Франкліном. Лоуренс Околі та Ітаума добре знайомі один з одним за минулими спарингами.
“У глибині душі – так”, – відповів Околі на запитання, чи вважає він, що Ітаума вийде з ним у ринг.
“Може, це зайвий оптимізм або щось на кшталт цього, але, знаєте, я згадую, як був молодшим – не настільки молодим, як він зараз, – але мене робили обов’язковим претендентом на світовий титул. Я прийняв бій і зміг перемогти. Мене робили обов’язковим претендентом на титул чемпіона Британії раніше, ніж слід було, – і я виграв. Потім був обов’язковий бій за титул чемпіона Європи – і знову я виграв. Тож щоразу, коли мене офіційно призначають битися з кимось, я приймаю бій. Багато в чому тому, що через мій незручний стиль, фізичну силу і міць деякі просто не рвуться зі мною боксувати. Думаю, це якраз такий випадок.
Я вважаю, що Мозес – хлопець, який говорить із великою впевненістю, і я вірю, що він і його команда дійсно впевнені в собі. І мені здається, що якщо, умовно кажучи, Мозеса призначають ОП проти суперника з іншої країни, тоді куди простіше сказати: “Ні, нам це зараз не потрібно”. А коли йдеться про бійця з тієї ж країни, очевидно, що публіка буде його підтримувати ще сильніше. У такій ситуації набагато складніше просто сказати: “Ну, це був би важкий бій, давайте підемо від цього варіанту”. Я думаю, що зрештою цей бій усе ж відбудеться, але в мене є відчуття, що в них запланований якийсь інший маршрут. Не знаю чому, але я відчуваю це. Не те щоб сам Мозес, але, можливо, Queensberry або хтось іще – я не відчуваю енергії в дусі: “Так, після цього бою ми відразу йдемо на Околі”. Я цього не відчуваю. Але хто знає. Подивимося, як він виглядатиме проти Франкліна, а потім уже будемо судити”.
Зрозуміло, саме розповіді Околі про спаринги з Ітаумою багато в чому допомогли стрімкому злету Мозеса. Історії про те, як Околі – на той момент чинний чемпіон світу – мав серйозні проблеми з Ітаумою, який перед цим переодягався в роздягальні, знявши шкільну форму, вже стали частиною британського боксерського фольклору.
Ітаума, як перший номер рейтингів WBA і WBO, також має й інші варіанти розвитку кар’єри.
“Так, згоден”, – з усмішкою сказав Околі, коли йому помітили, що його історії допомогли розкрутити ім’я Ітауми.
“Я досі засмучений через те, що не підписав його, коли побачив у 15 років або близько того. Але, так, зрештою, це частина гри. Я завжди думав, що до цього все прийде. Коли я побачив його – здається, в бою з Демсі Маккіном, – того дня моє сприйняття його змінилося. Я подумав: “Окей”. А потім, коли він почав підніматися в рейтингах і заговорили про те, щоб побити рекорд Майка Тайсона, я сказав собі: “Почекай секундочку. Я намагаюся стати чемпіоном світу. І він намагається стати чемпіоном світу”.
А коли ти виграєш світовий титул, ти зобов’язаний захищати його проти тих, хто перебуває поруч. Тому я міркував так: навіть якщо я поб’ю [Джозефа] Паркера або когось іще, мені все одно доведеться боксувати з іншими, хто буде поблизу. Так що я завжди бачив цей бій як дуже ймовірний”.
