Девід Аллен: “У бою з Махмудовим я не послухав жодної поради від своїх кутових”

Девід Аллен: "У бою з Махмудовим я не послухав жодної поради від своїх кутових"

Відтоді як 33-річний Девід Аллен востаннє виходив на ринг і з тріском програв Арсланбеку Махмудову, його співвітчизник Джеймі Тшикева завоював титул чемпіона Великої Британії у важкій вазі, і Аллена пов’язували з можливим боєм за цей пояс. Сам він, щоправда, не дивився, як той у важкому поєдинку переміг Фрейзера Кларка на BBC – хоча це, можливо, і не так важливо, оскільки Аллен не впевнений, що взагалі зустрінеться з важковаговиком, який відродив свою кар’єру.

Аллен співпрацює з Matchroom, тоді як Тшикева виступає під егідою Boxxer.

Поки ж Аллен насолоджується паузою.

“Мені, якщо чесно, просто подобається бути вдома, – сказав він. – Я такий домосід. Думаю, люди вважають мене доволі балакучим і тому думають, що я люблю бути “на людях”, але насправді я болісно сором’язливий. Просто роблю те, що повинен. Я буду битися завжди. Мені це потрібно. Якщо я не готуюся до бою або в мене немає конкретного поєдинку на горизонті, моє життя починає швидко котитися під укіс. Зараз у мене, на щастя, є діти, тож я вже не божеволію. Я просто продовжую жити. Але я все ще переживаю про життя після боксу. Зараз у мене є й інші справи, які дають більше фінансової стабільності та зменшують тривогу з цього приводу. Але так, я дуже сильно переживаю. Життя після боксу – так, я багато про це думаю”.

Аллен також займається менеджментом боксерів.

“Ці хлопці – моя страховка, щоб залишатися в рамках і вести нормальне життя”, – додав він, говорячи про своїх підопічних.

Коли він все-таки повернеться в ринг, Аллен – який за роки кар’єри змінив чимало тренерів – планує продовжувати роботу з Джеймі Муром і Найджелом Тревісом.

“Так, такий план. Усе, що відбувається в моїй боксерській кар’єрі – хороше чи погане, – за великим рахунком залежить від самого боксера, як мені здається, – сказав він. – Я програв Махмудову. І я повністю беру провину на себе. Це був я.

Я не слухав жодного слова з того, що мені говорили в кутку. Я запанікував. У мене великий досвід, але я запанікував. Так, я запанікував. Я ніколи не перекладаю відповідальність на тренерів. Водночас, коли в мене щось виходить добре, я вважаю, що саме я виконав усю важку роботу, розумієш, про що я?”