Верховна Рада продовжила вчора воєнний стан і мобілізацію, Денимса Шмигаля призначено міністром енергетики, Михайла Федорова – міністром оборони, Дмитра Наталуху – головою ФДМУ.
Софія Федина, народний депутат України, сторінка ФБ.
Перше, чого я реально чекала від цього засідання, – подання на повноцінного голову Служби безпеки України. Бо ситуація, яка склалася, виглядає вкрай небезпечною: увесь силовий блок фактично звільнили одночасно, нові люди лише заходять на посади, а СБУ взагалі досі з виконувачем обовʼязків. Це час, яким ворог точно скористається. Я не розумію логіки такого рішення і вважаю його відверто помилковим. Коли вся система безпеки одночасно «обезголовлена», країна платить за це безпекою.
Шмигаля вчора затвердили першим віцепремʼєром – міністром енергетики. І коли я слухала його пояснення, чому в енергетиці все так складно, хотілося… плакати. Найбільші проблеми енергосектору були закладені у 2022–2023 роках. Хто тоді був премʼєр-міністром? Він же. І тепер нам розповідають, як усе треба терміново виправляти: когенерація, захист, укриття, швидкі рішення. Що заважало робити це раніше? Чому покривалися рішення і бездіяльність профільного міністра, включно з відмовами від конкретної допомоги? У мене стійке враження, що цим призначенням просто заткнули дірку – не тому, що це найкраща кандидатура, а тому, що більше нікому.
З призначенням Федорова міністром оборони історія складніша. Це, по суті, один із небагатьох кандидатів, хто прийшов до нас, до парламентської опозиції, і представив свою програму. Концепція – непогана і багато в чому співзвучна з тим, що ми давно говоримо: аудит, знищення зайвої бюрократії, підтримка технологій для фронту, боротьба з корупційними схемами, які душать виробників і розробників.
Головне питання – чи дадуть йому це реалізувати. Я дуже хочу, щоб міністр оборони був міністром оборони України, а не конкретної політичної сили. Якщо фронту потрібна конкретна система чи технологія – її треба замовляти, незалежно від того, хто її розробив і як він ставиться до Банкової. Бо зараз ми маємо абсурдні ситуації, коли необхідні засоби лежать на складах через бюрократію, а військові не можуть їх отримати.
Наталуху призначили головою Фонду державного майна. Враження подвійні. З одного боку, це не найгірший народний депутат. З іншого — Фонд держмайна давно асоціюється зі скандалами, проблемами і токсичною системою. Чи вдасться там щось змінити — велике питання. У системі, яка часто працює на реалізацію персональних інтересів, професійним людям надзвичайно важко.
Окремо хочу зупинитись на енергетиці. Депутати таки домоглися виступу премʼєрки Юлії Свириденко. Було сказано, що «за відсутності масованих атак з четверга ввечері очікується поліпшення графіків електропостачання, ДСНС підвозить генератори в найбільш проблемні райони, оператори збільшили імпорт пального і формують запаси».
Я, звісно, бажаю успіху новопризначеним, бо ми всі в одному човні. Водночас дуже хочу, щоб їм вдалося зробити бодай частину сказаних, правильних речей. Але відповідальність із них ніхто не знімав – і знімати не буде.
