Український військовий на службі. Фото: Генштаб ЗСУ
11 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про мобілізацію (№ 10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»). Голосами «за» документ підтримали 283 народні депутати. Що передбачає новий закон, як відбуватиметься мобілізація, які категорії не підлягатимуть призову на військову службу, на кого поширюватиметься бронювання та що чекає на ухилянтів — розбиралися «Новини Донбасу».
«Тримаємо оборону з останніх сил»
У першому читанні законопроєкт ВР ухвалила ще 7 лютого поточного року. Та впродовж цього часу до нього подали понад 4 тис. правок. Тож остаточний варіант документа суттєво відрізняється від запропонованого спочатку.
У сесійній залі під час голосування були присутні Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирьский, Міністр оборони Рустем Умєров, Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль та командири деяких бригад.
«Я впевнений, що нас з вами об’єднує одна мета — це здобути перемогу. Збройні сили й інші військові формування роблять все, щоб ми отримали цю перемогу якомога швидше. Ситуація на фронті складна. Противник перевищує нас в 7-10 разів. У нас брак особового складу. Цей закон нам дуже потрібен. Ми тримаємо оборону з останніх сил», — сказав Содоль перед початком голосування.
Військове керівництво на голосуванні у Верховній Раді. Фото: Генштаб ЗСУ
Які зміни чекають на військовозобов’язаних?
Одне з ключових завдань закону — взяти на облік усіх військовозобов’язаних і оновити їхні дані, що значно спростить процес мобілізації. Відтепер Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) матимуть актуальну інформацію про потенційних військовослужбовців.
Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Вони мають самі звернутись для отримання військово-облікових документів, аби представники ТЦК не «ловили» їх на вулиці.
Чоловіки віком 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника, який реєструється добровільно. Впродовж двох місяців після опублікування закону уряд має забезпечити створення та функціонування е-кабінету.
Електронних повісток громадянам не надсилатимуть — лише у паперовому вигляді.
Також чоловіки повинні мати і носити при собі військово-облікові документи (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) та надавати їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК. Документи зможуть перевірити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовʼязаних та резервістів. Той, хто здійснює перевірку, згідно із законом має увесь процес фіксувати на камеру або телефон.
Для тих, хто мешкає за кордоном або виїжджає:
- необхідно стати на військовий облік в Україні (процедуру визначатиме Кабінет Міністрів);
- отримати консульські послуги в закордонних дипломатичних установах України військовозобов’язані від 18 до 60 років зможуть, якщо оновили військово-облікові дані;
- паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані зможуть оформити лише за наявності військово-облікових документів;
- військово-обліковий документ необхідно надавати, зокрема, і на вимогу прикордонника у пункті пропуску через держкордон або у прикордонній смузі.
Ухвалений закон також передбачає, що на військову службу можуть призвати засуджених до умовного терміну — вони служитимуть у спеціалізованих підрозділах військових частин. Тих, хто скоїв злочини проти національної безпеки України, не призиватимуть.
Мобілізація жінок
Обовʼязкової мобілізації жінок в Україні не буде. На військовий облік мають стати ті, хто має медичну або фармацевтичну освіту та придатні до служби за станом здоров’я і віком. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на облік за бажанням. Під час воєнного стану жінок на військовому обліку призиватимуть добровільно.
А у мирний час вони можуть піти на військову службу або службу у військовому резерві тільки добровільно — за контрактом.
Введення базової військової служби
Замість строкової в Україні запроваджують базову військову службу. Її мають проходити громадяни від 18 до 25 років. Обрати період проходження служби до того, як людині виповниться 24 роки, вона може сама.
У мирний час базова військова служба триватиме до п’яти місяців: до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців — фахова підготовка. Під час дії воєнного стану — до трьох місяців: не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох — фахова.
Спрямовуватимуть громадян на проходження базової військової служби районні держадміністрації у взаємодії з ТЦК та органами місцевого самоврядування.
З 1 вересня 2025 року розпочнеться запровадження базової загальновійськової підготовки у вищих навчальних закладах будь-якої форми власності. Чоловіки зобовʼязані її проходити, а жінки — за добровільною згодою. При цьому студенти вишів можуть не проходити базової загальновійськової підготовки, якщо за станом здоровʼя визнані непридатними, або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства).
Чоловіки до 60 років, які не пройдуть базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть працювати на держслужбі або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі і поліції. Виняток — непридатні до служби за станом здоров’я.
Українські військові. Фото: Генштаб ЗСУ
Хто не підлягає призову?
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації такі категорії громадян:
- непридатні за станом здоров’я (що підтверджено висновком ВЛК) або віком;
- люди, які відповідно до висновку ВЛК визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців. По завершенні цього терміну вони зобов’язані пройти ВЛК;
- заброньовані працівники;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли людина самотужки виховує та утримує дитину за рішенням суду;
- усиновлювачі, опікуни, піклувальники та інші особи, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (-ними) батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
- члени родини другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею;
- члени родин (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України під час Революції Гідності;
- близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час проведення АТО/ООС, повномасштабної війни.
- педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти;
- здобувачі освіти зараховані до інтернатури;
- громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону (вони можуть бути призвані на військову службу за власною згодою);
- військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою).
Також призову не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за попередній.
Науковим і науково-педагогічним працівникам можуть надати відстрочку за умови, що вони працюють у закладах освіти на 0,75 ставки і більше.
Відстрочка від мобілізації
Згідно із законом право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають:
- міністри та їхні заступники, керівники держорганів та органів державного управління;
- дипломати;
- народні депутати і депутати Верховної Ради Криму, уповноважений ВР з прав людини, голова та члени Рахункової палати;
- судді, зокрема Конституційного суду України, члени і дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії;
- працівники органів військового управління Міноборони, ЗСУ, Держспецтрансу, Держспецзвʼязку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Управління держохорони, апарату і експертної служби МВС;
- держслужбовці, які забезпечують діяльність президента, парламенту та уряду.
ТЦК перевіряє підстави щодо надання відстрочки та оформлює її, зокрема за допомогою Держреєстру призовників. Порядок встановлюється Кабміном.
Категорії військовозобов’язаних, на яких поширюється бронювання
Передовсім йдеться про правоохоронців, працівників БЕБ, ДСНС, ДБР. Також бронюватимуть військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу:
- на критично важливих підприємствах;
- в органах державної влади (категорії А — 100 %, Б, В — 50 %), інших держорганах;
- у Державній кримінально-виконавчій службі України;
- службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя й органах досудового розслідування;
- патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Крім того, кожен депутат ВРУ може забронювати двох своїх помічників.
Порядок, критерії, перелік посад і професій тих, у кого діятиме бронь, визначатимуть ухваленим законом й окремими актами Кабміну.
Що з демобілізацією?
Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби була прописана в першій версії проєкту закону, однак напередодні голосування її виключили. Пояснили це тим, що питання демобілізації має бути чітко прописане в окремому законопроєкті. Тож тепер урядовці мають розробити і зареєструвати в парламенті проєкти законів щодо удосконалення механізмів ротації військових під час воєнного стану, їхньої демобілізації та медико-соціальної реабілітації.
При цьому документом визначений перелік сімейних обставин та інших поважних причини, які дають право звільнитися з військової служби. Такими є:
- необхідність постійно доглядати за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І або ІІ групи, а також ІІІ групи, встановленої внаслідок онкозахворювання або відсутності кінцівок тощо;
- вагітність;
- самостійне виховання неповнолітньої дитини, усиновлення;
- виховання неповнолітньої дитини з інвалідністю;
- утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І або ІІ групи.
Також право звільнитися з військової служби в запас мають військовослужбовці, які повернулися з полону. У разі продовження служби вони мають право на додаткову оплачувану відпустку на 90 днів.
Обмеження для ухилянтів
Тих, хто ухиляється від мобілізації, обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом — за рішенням суду.
Якщо людина не зʼявляється за повісткою, відмовляється проходити медогляд, уточнювати військово-облікові дані, керівник ТЦК звертається до поліції з вимогою затримати його та доставити до центру. Якщо поліція порушника не знайде, йому упродовж 5 днів надішлють вимогу про виконання обовʼязків — поштою в паперовій формі. Вимога вважатиметься врученою, навіть якщо людина не отримала її на руки. На виконання дають 10 днів. Далі ТЦК звертається до суду і просить тимчасово обмежити громадянина в праві керування власним транспортом під час мобілізації — до виконання або відкликання вимоги.
Також Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає встановлення конкретних штрафів за порушення законодавства про військовий облік і мобілізацію. Тож згодом перелік обмежень може розширитися.
Закон про мобілізацію набуде чинності через місяць після того, як його підпише президент.