Фото Від мавпочок із окупованої Київщини до собаки з Маріуполя: щемкі історії війни від директорки луцького зоопарку
У Луцьку відбулася зустріч із директоркою КП «Луцький зоопарк» Людмилою Денисенко, яка поділилася щемкими історіями порятунку тварин під час війни. Від евакуації мавпочок з окупованої Київщини до повернення собаки Афіни з Маріуполя – вона розповіла про тварин, волонтерство та свою роботу під час повномасштабного вторгнення.
Захід пройшов 12 листопада у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва. Це подія в межах проєкту «Волонтери. Відомі та невідомі історії», який організували Департамент молоді та спорту Луцької міської ради спільно з бібліотекою. На події побувала й кореспондентка Район.Луцьк.
«Сьогодні ми поспілкуємося з людиною, яка надзвичайно любить тварин – директоркою луцького зоопарку Людмилою Денисенко», – представила спікерку модераторка зустрічі Заріна Дацик.
«У 1991 році, коли Україна проголосила незалежність, зоопарк був у плачевному стані. Проходячи повз нього, я розуміла, що можу допомогти хоча б тим, що підгодовуватиму тварин. Тоді почала збирати сухий хліб, а в сусідів просила яблука та моркву. Ще в дитинстві, з дозволу колишнього директора зоопарку, я почала допомагати тваринам», – розповіла про початок своєї волонтерської діяльності Людмила Денисенко.
Луцький зоопарк – один із наймолодших в Україні. Його історія розпочалася у 1979 році, коли на площі 4,3 гектара працювало лише 40 людей і мешкало 20 видів тварин – загалом 50 особин. Сьогодні це сучасний комплекс, де утримують понад 146 видів тварин, а їхня кількість сягнула 2,5 тисячі.
Як зазначає директорка луцького зоопарку, наразі тут працює 65 людей у восьми відділах.
«Найбільший відділ – доглядачі тварин, їх 27. Щодня на території працює 35–40 людей, щоб забезпечити комфортне перебування мешканців зоопарку», – додає вона.
Зараз в Україні функціонує лише 12 зоопарків, які, за словами Людмили Денисенко, не конкурують між собою.
«Кожен має свою родзинку, а головна мета – забезпечення благополуччя і добробуту тварин», – наголосила Людмила Денисенко.
Луцький зоопарк залишається єдиним в Україні, реконструкцію якого фінансували європейські партнери. Вона тривала 10 місяців.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, я розуміла, що за мною – понад дві тисячі тварин. Я не могла виїхати чи закрити зоопарк. Ми з колегами, які залишилися в Луцьку, прийшли на роботу і почали складати план дій», – пригадала директорка.
У перші дні війни зоопарк отримував сотні дзвінків від людей, які змушені були покидати свої домівки та просили прихистити домашніх улюбленців. Людмила Денисенко згадує, що намагалася переконати кожного не залишати тварин, а брати їх із собою. Під час евакуації європейські країни тимчасово скасували перевірку документів для перевезення тварин.
Волонтерка поділилася з присутніми історією про окупацію зоопарку «XII місяців», що на Київщині. Наприкінці лютого 2022 року він опинився в повній ізоляції – без світла, газу та можливості доставляти корм тваринам. Керівник зоопарку тоді звернувся до колег із проханням тимчасово прихистити частину тварин.
«Ми потіснили своїх вихованців і змогли прийняти дев’ять мавпочок. Вони прожили в нас три місяці, а коли наші війська звільнили Київщину, тваринки повернулися додому», – розповіла Людмила Денисенко.
«Під час війни наші європейські колеги дуже допомагали з евакуацією тварин зі східних територій. Наприклад, зоопарк міста Познань прийняв 230 великих хижаків – левів, ведмедів і тигрів», – зазначила волонтерка.
Серйозною проблемою для луцького зоопарку залишаються підкинуті тварини. Нині тут живуть 65 котів і 22 собаки, яких колись залишили біля воріт. Людмила Денисенко зізнається, що й сама прихистила вдома двох покинутих котів.
Під час зустрічі Людмила Денисенко поділилася з присутніми історією про військовослужбовця Дмитра та його собаку Афіну.
«У Дмитра з дитинства була мрія – завести собаку. Перебуваючи на службі в Маріуполі, він знайшов Афіну. Часто телефонував мамі й показував їй фото свого нового друга», – розповіла директорка зоопарку.
Під час окупації Маріуполя Дмитрові довелося здатися в полон, а собаку – відпустити. Мати військового протягом року шукала Афіну в окупованому місті.
«Моє головне завдання було – забрати собаку з Польщі, адже Афіну евакуювали з Маріуполя через Литву, Латвію та Естонію. У Польщі ми її зустріли й привезли до Луцька», – пригадала Людмила Денисенко.
Згодом Дмитро повернувся з полону. Нині він знову служить і захищає Україну – разом зі своєю вірною Афіною.
18 листопада лучани та гості міста матимуть змогу відвідати прем’єру вистави «У пошуках Афіни», створеної на основі реальної історії Дмитра, його мами Наталії та собаки Афіни.
Волонтерка Людмила Денисенко каже, що залишається однією з тих, кому любов до своєї справи допомагає не втрачати сил і натхнення
«Поїздки до інших зоопарків справді надихають мене, але місцем сили для мене завжди залишається наш Луцький зоопарк», – зазначила вона.
Наприкінці зустрічі директорка КП «Луцький зоопарк» зізналася, що її мрією є будівництво готелю для колег і партнерів на території зоопарку.
Ірина ВОЛОЩУК
