Денис Янгол Із мережи. Написано невідомим."Коли мені стукнуло 60, я подивився на свій прожитий шлях і подумав :"Ну ось, прийшов практично до фінішної прямої". І що ? Багато з того, у що вірив, виявилося просто ілюзією.Діти ? У них своє життя.Здоров'я ? Витікає швидше, ніж вода з дірявого відра.Держава ? Лише цифри в новинах та обіцянки.Старість не шкодує. Вона б'є по самому хворому — по надії. І я зробив висновки. Жорсткі, гіркі, але рятівні.Діти не рятують від самотності.Ми звикли думати: «Ось виростимо дітей, старість буде щасливою. Вони поряд, підтримають». Гарно звучить, не сперечаюся. Тільки насправді все інакше.Діти мають своє життя. Робота, кредити, турботи, діти. А ти чекаєш на дзвінок, як свято. Телефон мовчить тижнями, а потім надходить коротке повідомлення: «Привіт, тато. Все добре». А ти сидиш, дивишся на екран, і ніби радий — живі-здорові. Але порожнеча від цього меншою не стає.Я зрозумів просту річ: діти не страховка від самотності. Вони — радість, але не милиця.Здоров'я воно не вічне.Ти вже не хочеш поїхати туди, куди раніше поскакав би як кенгуру. І приходить усвідомлення: здоров'я – це не тло, це твій головний капітал.Пенсія та гроші.Отут, думаю, всі зрозуміють без слів. Пенсія – це знущання, а не життя. Якщо ти розраховуєш на державу, то сам собі копаєш яму.Я багато років вірив: «Ну, держава ж не покине». Ха ! Кине і ще як покине. Пенсії вистачить на комуналку та пігулки. На все інше – викручуйся як хочеш.Які правила допоможуть жити гідно ?Коли я зрозумів, що старі опори впали, довелося шукати нові. І ось, що я собі виявив : жорсткі, іноді гіркі, але чесні правила. Вони не про казки, а про реальність.5 жорстких правил життя:Правило 1.Гроші надійніші за дітей.Не ображайтеся, але така правда: діти — це любов, радість, але не пенсійний фонд. Висновок один : збирай сам. Працюй, відкладай, думай про себе. У тебе має бути своя «подушка безпеки». І навіть якщо вона маленька. Це – свобода.Правило 2.Здоров'я – твоя головна робота.Все інше — нісенітниця, якщо в тебе немає сил підвестися з ліжка. Починай робити зарядку, частіше ходи у басейн.Десять присідань вранці, проста ходьба, менше солі та цукру – це банально, але працює. Хвороби не питають, багатий ти, чи бідний. Але вони оминають тих, хто себе береже.Здоров'я ваше все.Правило 3 Вчись радіти сам.Очікування – найгірший ворог. Чекаєш дзвінка, подарунків, уваги — і щоразу отримуєш розчарування.Щастя треба робити самому . Маленькі дози: смачна вечеря, книга, хороша музика. Вміння радіти самому – це щеплення від зневіри.Правило 4.Старість – не привід бути слабким.Я бачив, як деякі мої ровесники перетворюються на вічних скигліїв. «Ой, болить, ой, допоможіть, ой, всі довкола винні».Знаєте, що зрештою? Від них тікають навіть найближчі.Слабкість не викликає жалю. Вона викликає роздратування. Люди поважають тих, хто тримається коли важко.Правило 5Залиш минуле і живи зараз.Найнебезпечніша пастка — це нескінченне «а ось раніше». Раніше трава була зеленіша, діти слухняніші, ковбаса смачніша.Але «раніше» вже немає. Є лише «зараз».Навчаюся відпускати минуле. Не чекаю, що життя знову стане таким, як у 80-х. Вона вже інша. І моя справа — жити у цьому житті.Свобода та сила в твоїх руках !Старість – це іспит. Ніхто його за тебе не здасть. Ти або приймаєш життя таким, яким воно є, і будуєш його за новими правилами. Або сидиш на дивані, скаржишся і чекаєш, що хтось прийде та врятує."
